Виховний простір Харківщини

Заходи освітнього проекту

ПРОЕКТУЄМО ВИХОВНИЙ ПРОСТІР

Відбулося засідання методичної комісії класних керівників, майстрів виробничого навчання Харківського вищого професійного училища швейного виробництва та побуту УІПА, яка  координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників, майстрів виробничого навчання. В  теоретичному блоці мова йшла про виховання як важливий фактор процесу розвитку і саморозвитку особистості та  проектування та конструювання виховного простору.

  Саме через виховний простір проектується вплив факторів виховання (вітального, предметного, екологічного, інформаційного, освітнього, соціокультурного) на процес становлення життєвої компетентності, життєтворчості особистості. Виховний простір – середовище спільного буття, перетворене всіма суб’єктами виховання у фактор інтегративного впливу на процес розвитку й самореалізації особистості. Виховний простір – це результат творчої та інтегральної діяльності училища (педагогів та учнів), спрямованої на створення спільного ціннісно-нормативного укладу життя ; це –  динамічна система взаємопов’язаних педагогічних подій, які становлять основу життєдіяльності училища, спрямованих на особистісний розвиток учня, розвиток його життєвої компетентності. Виховний простір –  це духовний простір учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості. У ньому має бути представлений весь спектр цінностей культури і культурних форм життя.

      Складовими виховного простору нашого навчального закладу є наступні змістові елементи:

– змістові лінії виховної системи відповідно до нормативно-правової документації;

– самоосвітній і навчальний простір (індивідуальних проектів, учнівських конференцій, клубів тощо);

–  творчий простір (простір мистецької творчості (вистави, художні майстерні), простір творчих робіт з різних навчальних предметів, масових свят);

– трудовий простір (технічні гуртки, трудові розвідки, екологічні десанти, виробнича практика, трудові акції);

–  соціальний простір (соціальна практика, соціальні проекти, участь у соціальній роботі );

–  ігровий простір (ділові, сюжетно-рольові, моделюючі, історичні та спортивні ігри).

   Основними принципами організації виховного простору  є наступні:

  1. Максимальна свобода учня у виборі форми та міри власної участі у виховному просторі, виборі напрямку та теми залучення до нього.
  2. Заохочення учня до визначення власних цілей та завдань, вироблення колективної та індивідуальної програми участі у виховному просторі.
  3. Врахування особистісних особливостей учня: його досвіду, рівня знань, здібностей, стилю життя, актуального стану його життєвої компетентності.
  4. Орієнтація на самостійну активну участь учня у виховному просторі.
  5. Визнання права учня на власну оцінку своєї і чужої діяльності.
  6. Діяльнісне взаємооцінювання всіх суб’єктів виховного простору.

   Створення ж умов для самореалізації учнів у складному сьогоденні, формування здатності знайти своє покликання, місце в життєвому просторі є одним із пріоритетних завдань класного керівника в нашому навчальному закладі. Саме класному керівнику належить провідна роль у реалізації сучасних технологій виховної роботи на основі проектування розвитку особистості, її пізнавальних інтересів, здібностей кожного з вихованців у процесі становлення  учнівського колективу, створення програми виховання в кожному учнівському колективі.

 Процес виховання є персоніфікованим (індивідуальним) і колективним водночас, спрямованим на розкриття індивідуальності кожного учня для колективу і нього самого, особистісне зростання  людини.

 Програма виховання в кожному  учнівському колективі вирізнятися власною специфікою, що зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку, провідною діяльністю, виховними впливами мікро та макросоціумів, рівнем розвитку особистостей та  колективів, власними можливостями педагога. Вибираючи форми і способи роботи, класний керівник  віддає перевагу тим справам, які вибрані учнями під час колективного планування, при цьому передбачивши:

  1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.
  2. Ціннісне ставлення до людей.
  3. Ціннісне ставлення до природи.
  4. Ціннісне ставлення до мистецтва.
  5. Ціннісне ставлення до праці.
  6. Ціннісне ставлення до себе (через фізичне, психічне та соціальне «Я»).

Зміст виховання реалізується у процесі навчально-виховної діяльності на уроках і в позаурочній роботі, у співпраці адміністрації  з парламентом, у взаємодії з  батьками, громадськими організаціями, державними установами. Вважаємо, що недостатньо тільки говорити про цінності, необхідно виховувати в учнів громадську активність і почуття відповідальності, готувати їх до розв’язання тих проблем, з якими  вони зіштовхуються вже нині, на тих, з якими зіткнуться після закінчення ПТНЗ. Метод проектів посідає вагоме місце серед інших виховних технологій, бо він інтегрується в систему навчання і виховання й сприяє особистісному розвитку учнів,  реалізації їх життєвих і професійних планів.

 Під час практичного блоку педагогічні працівники в групах проектували етапи та умови проведення конкурсів «Учень року» та «Міс Училища», ініціювали, обговорювали та захищали інтерактивні форми і види діяльності.

Проведення засідань сприяє підвищенню теоретичного рівня педагогічних кадрів, розширенню їхнього світогляду.