День Державного Прапора в Україні щорічно святкують 23 серпня. На початку 90-х день прапора відзначали 24 липня. Це було неофіційне свято, яке вшановували лише у Києві в пам’ять про перше підняття синьо-жовтого прапора над будівлею Київської міської ради у 1990 році. На загальнодержавному рівні свято почали відзначати у 2004 році. 23 серпня тодішній президент Леонід Кучма офіційно запровадив День Державного Прапора з метою виховання поваги громадян до державних символів України. 8 січня 1992 року депутати затвердили постанову, в якій  Державним прапором України вважається  “прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої синього кольору, нижньої жовтого кольору” шириною 2 метри та довжиною 3 метри. Згодом визначення додали в Конституцію, за яким державний прапор України це “стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів”. Традиційно вважається, що синій колір прапора означає небо, а жовтий —  українські поля.

День Державного Прапора — не просто офіційне свято, а символ національної гідності та незалежності, що має глибоке значення для кожного українця. Український прапор – наша гордість. Під час повномасштабної війни весь світ дізнався про самовідданість і хоробрість українського народу, а наш синьо-жовтий прапор вивішують з балконів, носять на собі і прикріплюють до машини на знак підтримки українців.

23 серпня Харків відзначає День міста та День визволення від нацистських загарбників.

В цей день ми вітаємо з Днем народження своє  улюблене місто!  У цьому році нашому місту виконується 370 років. Харків – найкрупніший адміністративний, індустріальний, транспортний, науковий та культурний центр України – мальовниче місто вражаючих фонтанів та скверів, найбільшої площі Європи.

Вже третій рік поспіль завжди яскраве та довгоочікуване свято для мешканців Харкова опалене війною. Рашисти цілеспрямовано руйнують місто, щоб позбавити його статусу наукового, індустріального, транспортного, студентського та культурного центру країни. Проте, всупереч старанням військових російської федерації, Харків отримав інший статус – він тепер незламний город-герой. Попри війну наше місто залишається мальовничим і чистим, містом щирих та працьовитих людей. Бажаємо стійкості та витримки нашому місту, скорішого відновлення миру на нашій рідній землі!

Сьогодні українці шанують День Української Державності!

Попри всі спроби окупантів позбавити нас нашої Суверенної та Незалежної Держави, знищити українське народовладдя та самоврядування, ми відстоюємо нашу країну, об’єднавшись заради перемоги над ворогом.

І ця перемога невідворотна. Спільно ми здолаємо ворога і повернемо мир в Україну!

28 червня українці в 28-й раз в історії відзначать День Конституції України. Цього дня ми вшановуємо головний документ нашої країни, який визначає державний устрій країни та гарантує права громадян.

Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року Верховною Радою. Ухвалення народом свого найголовнішого закону знаменує народження вільної держави.

Конституція залишається вічною гарантією нашої національної самостійності, самосвідомості та демократії. Основний закон нагадує нам, що кожен громадянин має право на гідне життя, свободу слова та вільний розвиток, забезпечує повноцінне життя і дає можливість самореалізації в цьому житті.

З цієї нагоди здобувачі освіти та педагогічний колектив взяли участь у Тестуванні на знання Конституції України  організованому Освітньою платформою Національного Фестивалю “Код Нації” ( https://law.kod-natsii.com/). Усі охочі мали чудову можливість випробувати свою ерудицію та перевірити знання щодо фундаментальних принципів нашої Держави.

Гострі кишкові інфекції – одні з найпоширеніших інфекційних захворювань, які активізуються влітку та можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей. Кишкові інфекції передаються через вживання зараженої їжі чи води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту. Найчастіше збудники кишкових інфекцій містяться у сирій їжі тваринного походження (м’ясо, яйця, непастеризоване молоко, морепродукти), немитих фруктах та овочах.

Найчастіше факторами передачі кишкової інфекції стають готові страви та кондитерські вироби, молоко і молочні продукти, яйця. Щоб захистити себе та своїх дітей від гострих кишкових інфекцій (далі – ГКІ), достатньо виконувати прості профілактичні дії та в разі нездужання обов’язково звертатися до лікаря.

Симптоми ГКІ, за яких потрібно негайно звернутися до лікаря:

• сухість у роті та горлі;
• підвищена температура, що супроводжується діареєю і блювотою;
• переймоподібні болі в животі;
• незначне сечовипускання або його відсутність.

Профілактика ГКІ:

• дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки та продукти;
• не споживати продукти, що зберігалися з порушенням умов зберігання;
• мити фрукти та овочі чистою водою, перш ніж готувати;
• не нехтувати часом термічної обробки продуктів з м’яса та риби тощо.

Перебування у місцях скупчення людей і обмежений доступ до чистої води – передумови появи та поширення «кишкових» захворювань. Вони легко передаються від людини до людини та особливо небезпечні під час війни. Ротавірус – це найпоширеніша у світі «кишкова» інфекція, якій можна легко запобігти. До того, як наука винайшла вакцину, більшість дітей віком до 5 років були інфіковані ротавірусом хоча б один раз.

Підхопити ротавірусну інфекцію досить легко: погано вимити руки, покупатися у забрудненій водоймі чи проконтактувати з хворим. Заразитися ротавірусом можна і під час контакту із забрудненими поверхнями і предметами: іграшками, підлогою, меблями, одягом, під час їжі тощо. Ротавірус може залишатися на поверхнях протягом тижнів та навіть місяців. Перші ознаки ротавірусної інфекції – різке підняття температури і блювота, пізніше з’являється тривала діарея.

Симптоми ротавірусної інфекції:

• різке підвищення температури;
• блювота, біль у животі;
• тривала діарея, водянисто-пінисті випорожнення;
• може зʼявлятись нежить, почервоніння в горлі, біль під час ковтання.

У здорової дорослої людини ротавірусна інфекція може мати лише легкі прояви та симптоми або не мати їх взагалі. Проте для немовлят і дітей раннього віку це захворювання є небезпечним через ризик швидкого зневоднення. Зазвичай, інкубаційний період у разі інфікування триває два дні. Блювота та діарея можуть тривати від трьох до восьми днів. Специфічного лікування ротавірусної інфекції немає – лише симптоматичне. Антибіотики за ротавірусної інфекції не призначаються.

Медики призначають пацієнту поліферментні препарати, адсорбувальні та вʼяжучі засоби, жарознижувальні препарати. Важливо підтримувати водно-сольовий баланс організму: багато пити. За тяжкого перебігу захворювання передбачене внутрішньовенне введення рідини. Проводиться дезінтоксикаційна терапія.

У ДЗП(ПТ)О “Харківське вище професійне училище швейного виробництва та побуту”  проведено захід “Захист проєктів з боді –арту” На тему “Квітка” для випускників – візажистів.

В кожного учня була своя, окремо обрана квітка. Завданням було створення художнього образу в такому виді  альтернативного мистецтва, як боді-арт.

В якості експертів були запрошені діячи з різних напрямків  мистецтва: літературознавець, музикант, художник – живописець, художник – графік, художник-декоратор з театру, промисловий дизайнер, візажисти.

Учні працювали весь рік, збиралипро обрану квітку різну інформацію: біологічну (властивості, середовище в якому зростає ця квітка,
особливості росту та якого догляду потребує і таке інше), медичну та хімічну (хімічні особливості, де використовується, лікувальна чи отруйна тощо), літературну (міфи, легенди, казки, вірши), соціальну та культурологічну (цікаві факти),  музичну, хореографічну, асоціативну (що може нагадувати форма, ритми, колір чи текстура цієї квітки окремо та разом), фото (окремих частин рослини, в різний час росту),  картинки (стилізовані зображення квітки, орнаменти та узори тощо).

Це допомогло учням визначитися зі своїм особистим сприйняттям цієї квітки та створити концепцію художнього образу.

Під цю концепцію кожен обирав шаблон силуета фігури людини в тій позі, яка б допомагала донести до глядача основну ідею характеру цього персонажу. В цьому силуеті і створювався ескіз боді-арту.

Бали зараховувалися за такі критерії: Розкриття теми; Креативність; Техніка виконання; Композиційне та художнє рішення; Рівень володіння обраною технікою; Оригінальність та ступінь емоційного впливу; відповіді на запитання.

Головним завданням стало навчити учнів мислити самостійно в цьому напрямку. Показати с чого починати створювання художнього образу візажисту, як розвивати, як створювати концепції боді-арту та втілювати це в ескіз, використовуючи вміння стилізувати об’єкт, підходячи до цього креативно,  як про це цікаво розказати глядачам, як можна демонструвати свою роботу. Такий досвід необхідний молодому фахівцю з візажу для його подальшого зростання в професії. Це перші навички участі в конкурсах, роботи над соціальними проєктами в медіапросторі. Тобто, перший імпульс для подальшого розвитку.

Учні розповіли  цікаві факти про квітку, про те,  яким вони бачать цей художній образ. Вони захопилися цією ідеєю, дуже натхненно розповідали про свого персонажа, про абстрактні форми, про свої неочікувані асоціації. Іноді розмови заходили в психологічний простір, і це було потрібно, тому це завдання спрацювало і як прийом арт терапії.

Боді-арт – це не просто розпис тіла, а і екзистенціальне синтетичне мистецтво. Наступного разу хотілося б запросити на роль експертів також акторів, хореографів, психологів – тому що в цьому проєкті є і такі грані.

Щорічно в Україні у третій четвер травня відзначають Всесвітній день вишиванки.  У 2024 році День вишиванки 16 травня. Це свято присвячене збереженню традицій українського національного одягу . Для українців вишванка – справжня національна святиня, що символізує красу, силу, щасливу долю та родинну пам’ять, це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу.

Незважаючи на свою багатовікову історію, вишиванка залишається модною і дуже стильною. Жоден інший національний костюм не є таким актуальним для сучасності, як українська вишиванка. День вишиванки – урочиста подія для кожного українця, тому щорічно учні « Харківського вищого професійного училища швейного виробництва та побуту» беруть участь у святкуванні цього свята. У цьому році вони надягли свої улюблені вишиванки та зробили фото і яскраві тематичні колажі. Учні груп : П-11, П-21, П-31, П-32, П-1, ОК-31 приєдналися до  Флешмобу «Вишиванка – символ України як великої родини».

Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни Росії проти України. Одягнена вишиванка 16 травня – є символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ.

День Європи відзначається 9 травня в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті. З 2023 року Україна вперше почала відзначати День Європи разом із Євросоюзом. Це рішення прийнято «усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань».

В Україні День Європи почали святкувати ще у 2003 році. Враховуючи події Євромайдану та підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році, це свято набуло не просто символічного значення. У червні 2022 року Україна отримала кандидатський статус в ЄС. Нині ключовим питанням є результат переговорів про вступ України до Євросоюзу.

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.

Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн — у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.

Друга світова війна тривала шість років. 21 місяць цієї війни срср і Третій Райх виступали як союзники, а 22 червня 1941 року вступили у військову конфронтацію після порушення нацистами договору про ненапад на радянський союз.

Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Ця історія добре ілюструє, в який спосіб спільноти досягають важливих перемог.

26 квітня 2024 року відзначаються 38-мі роковини з моменту техногенної ядерної катастрофи – аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

В ДЗП(ПТ)О «Харківське вище професійне училище швейного виробництва та побуту» проведено загальну виховну годину з теми: «Чорнобиль – довгий слід трагедії». Учні та викладачі були ознайомленні з причинами та наслідками Чорнобильської катастрофи, хвилиною мовчання вшанували пам’ять постраждалих внаслідок аварії та всіх наших героїв сьогодення.

Сьогодні в нашій країні пам’ять – це невід’ємна частина кожної людини, і особливо широкого розвитку це поняття набуло з драматичними подіями на Україні.

Ще сотні років буде тягтися Чорнобильський слід, крізь життя як нині живучих, так ще і ненароджених людей, доля яких тепер пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Нехай подібні події більше ніколи не повторюється в майбутньому!