День Гідності та Свободи

Україна – територія Гідності і Свободи! Вона підтвердила це подіями, які розгорталися на Майдані у 2004 і 2013 роках. Це було важке випробування, але українці довели свою любов до країни. Під час заходів до  Дня Гідності та Свободи учні та педагоги  Державного закладу професійної(професійно-технічної)освіти «Харкывське вище професійне училище швейного виробництва та побуту» вшановували славу, патріотизм та непереможний дух учасників революцій та бойових дій!

Про історію Дня Гідності та Свободи розповіли учні групи Ш-11, які підготували радіолінійку.

В бібліотеці закладу було організовано книжкову виставку «Революція Гідності. Герої не вмирають!». В групах 1-3 курсів відбулися виховні години «Що означає бути гідним», «Хто такий патріот», перегляд відеороликів «Річниця Революції Гідності – з чого все починалось», «Зима, що нас змінила».

24 листопада відбувся захід, підготовлений учнями групи П-12(класний керівник Яциніна Н.О.) «Народжені вмерти за Батьківщину –залишаються жити у віках.» В залі – мультимедійні пристрої, презентації; напис «Україна – країна нескорених», фотостенди «Історія Євромайдану». Учні, педагоги зібралися, щоб ушанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні, глибше дізнатися про події Євромайдану, зустрітися з учасниками Євромайдану  Ольгою Дунь, Ігорем Гуденко , учасником АТО Віктором Апостолом. Мить за миттю  учасники заходу поринають у вирій подій, які розпочалися 21 листопада 2013 року, коли студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Європейську Україну. А далі…– покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Майдан, залитий кров’ю, барикади, шини… Революція Гідності! Перші криваві жертви від жорстокого режиму …Ольга Дунь, Ігор Гуденко розповідають із власного досвіду як все починалося. Емоційно доносять свої почуття, враження. А головне підтверджують свої розповіді фотоматеріалами (Ігор Гуденко знімав усі події від початку Майдану  по лютий 2014 рік). Учні з великою вдячністю згадують Героїв Небесної Сотні, котрі стали символом утвердження прагнень до європейських цінностей. Лунає пісня «Мамо, не плач…». у виконанні Вероніки Кликової,  Анни Пятак. Події 18-20 лютого 2014 року стали справжньою національною трагедією. У мирний час в центрі Європи прицільним вогнем було вбито десятки громадян України, а Будинок профспілок – спалено вогнем. І це стало переломним моментом тогочасного режиму. Про події АТО розповідає батько учениці  Віктор Апостол, який звернувся до учнів зі словами :«Закликаю вас сьогодні пам ятати усіх Героїв, які поклали свої голови за майбутнє. Хай пам’ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Ушануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої єдиної України.» В залі оголошується хвилина мовчання. Звучать слова:

«Запали свічу і помолися тихо,

За всіх, хто згинув в полум’ї отім,

Бо їхня смерть спиняє люте лихо,

Щоб ми жили – загинули вони…»

Участь молодого покоління у відповідних заходах дає впевненість у завтрашньому дні, дає надію на світле і мирне майбутнє держави, виховує юнаків, дівчат справжніх, впевнених і сміливих патріотів України! Єднаймося – бо ми того варті! Слава Україні! Героям Слава!!!

Цей пост був опублікований в Новини. Закладка постійне посилання.